Бібліограф інформує ! Микола Хвильовий: 130 років з дня народження

Письменник Сергій Жадан вважає, що гасла Хвильового майже столітньої давнини виявились якраз напрочуд дуже потрібними для сучасної України.

Микола Хвильовий народився 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець на Харківщині (тепер Сумської області); навчався у початковій школі, в Богодухівській гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації (за ведення пропаганди серед селянства, бунтарську вдачу).

1914-1917рр. брав участь у Першій світовій та громадянській війнах;

1917р .розпочав писати художні твори;

1919рр. вступив до КП(б)У. Одружився з учителькою Катериною Гащенко; 1919 р. у Харкові вийшло друком три збірки поезій;

1921 р. – М. Хвильовий демобілізується, переїжджає до Харкова;

1923 р. письменник став членом-засновником літературної організації: «Гарт»;

1924р. – збірка оповідань "Осінь" ("Елегія", "Я (Романтика)", "Силуети", "На глухім шляху" та ін.), повість "Санаторна зона". Ці публікації і громадянська активність зробили Хвильового центральною постаттю в літературному процесі 20-х років.

1925р. разом з однодумцями створює найпотужнішу літературну організацію ВАПЛІТЕ;

1927р. працівники ГПУ УСРР заводять справу-формуляр С-183, починається стеження за діяльністю Хвильового;

Грудень 1927 — березень 1928 Перебував у Берліні та Відні;

1928–1930рр. створив журнал «Літературний ярмарок»;

1930–1931рр. заснував журнал «Пролітфронт».

13 травня 1933 на знак протесту проти голодомору 1932—33 та арешту свого приятеля Михайла Ялового у Харкові покінчив життя самогубством.

«Про Коперника з Фрауенбургу, або Абетка азіатського ренесансу в мистецтві»;

Цикли памфлетів: "Камо грядеш?", "Думки проти течії", "Апологети писаризму";

Памфлет "Україна чи Малоросія?".

збірки оповідань «Сині етюди» (1923), «Осінь» (1924);новели «Синій листопад», «Арабески», «Дорога й ластівка», «Кіт у чоботях», «Солонський Яр», «Легенда», «Я (Романтика)»; повість «Санаторійна зона» (1924); роман «Вальдшнепи» (1926); оповідання «Мати» (1927); новела «Сентиментальна історія» (1928); повість «Іван Іванович» (1929)