«Володимир Винниченко: доба і доля»

Винниченко Володимир Кирилович — український політичний та державний діяч, прозаїк, драматург та художник. Народився 28 липня 1880 р. на Херсонщині в родині селян. Навчався у сільській народній школі, у Єлисаветградській гімназії, згодом – на юридичному факультеті Київського університету.

Брав активну участь в українському національному визвольному русі: був заступником голови Центральної Ради, а згодом першим головою українського уряду в часи Української Національної Республіки.

В літературу В. Винниченко увійшов у 1902 р. і відразу здобув визнання своїми оповіданнями: «Біля машини», «Голод», «На пристані», «Краса і сила», «Федько- халамидник», «Кумедія з Костем» та іншими.

Глибокою психологією та напруженою дією відзначаються його твори «Дисгармонія», «Шаблі життя», «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина». Понад сотню робіт письменника становить новелістика: нариси, ескізи, етюди.

Чимало творів Володимира Винниченка перекладено іноземними мовами, його п'єси були представлені на сценах великих європейських театрів.

Володимир Винниченко – письменник світового рівня. В часи Радянського Союзу його ім`я було викреслено з української літератури. А в наш час важливим є зберегти його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…».

При житті його твори експонувалися на виставках у Львові, Парижі, де отримали позитивні відгуки художників і мистецтвознавців.

Уявлення про політичну діяльність,життєвий і творчий шлях Володимира Винниченка дають численні монографії, матеріали наукових досліджень та публікації науковців.