Мова наша соловїна

Теофіпольській районній бібліотеці для дітей відбулося свято української писемності і мови «Наша мова солов'їна».

Мова – це перший щебіт немовляти, цебатьківська хата, мамина пісня колискова, бабусина вишиванка, дідусева казка – це криниця невичерпного людського життя.

не згуби ти свого родоводу,

Безсмертна мово, рідна і терпка

Ти є душа співучого народу,

Що був, і є, і буде у віках.

З захопленням всі присутні слухали ведучих свята Оксану Співак та Амеліна Сергія про тернистий шлях нашої української мови, про її красу і ніжність, щедрість і дзвінкоголосість, яка своєю мелодійністю зцілює серця, додає віри і надії.

Вся з гомону полів, лісів, отчої землі, мережана сходом і заходом сонця – лилося з віршів про мову, які виконали учні Теофіпольської ЗОШ №1 Віта Камінська (8 кл.), Юля Томчук (7 кл.), «Молитву до мови» Катерини Мотрич дуже виразно, з щирістю свого серця прочитала Валентина Мельничук (5 кл.), ще й виконала на сопілці українську польку, в якій, як вона сама сказала, звучить мелодія мови.

Наш дзвінкоголосий соловейко Діана Бідюк, учениця ДМШ, зачарувала всіх виконанням пісень «Мовоєднання» та «Нічкою темною». А який дотепний гумор звучав з уст Максима Городового, учня Теофіпольської ЗОШ №1, який вміло і талановито передав задум гумориста Павла Глазового.

Свято завершилось «Молитвою до України», в яку вкладаючи всю свою душу, прочитала Віта Камінська, адже слова до неї написані її мамою Аллою Стасюк.

Свято рідної мови скрасили вишиванки, в які були одягнуті всі учасники.

До свята мови було оформлено книжкову виставку літератури «Живе Тарасове слово», на якій красувались вишиті українські рушники, а на них кетяги калини.